Стаття від команди проєкту “Віртуальний хор в Україні”

День Прапора і День Незалежності України в умовах карантину проходить не так урочисто, і святково, як зазвичай. Немає пишних парадів, флешмобів та інших культурно-масових заходів. Карантин вніс свої корективи в святкування Дня Народження України. Проте когорті ентузіастів все ж таки вдалось зібрати на свято 200 хористів аби привітати її. Без дистанції, без масок і рукавиць, без жодних антисептиків! Напорушували на усю пандемію! Поліція розводить руками, адже мистецтво і любов до Батьківщини — не злочин.

23 серпня відбулась прем’єра Мистецького проєкту «Віртуальний хор 2.0». В такі знаменні для нашої держави дні український віртуальний простір сколихнула потужна музична хвиля. Понад 200 незнайомих між собою українців з усього світу звернулись до України з найтеплішими словами вітання. Унікальний віртуальний хор виконав неформальний гімн України, легендарну пісню Тараса Петриненка — «Україна».

Зібрати такий хор вже вдруге вдалось засновниці проєкту «Віртуальний хор в Україні» — Олені Слободиській у співпраці зі своїм чоловіком — аранжувальником Ігорем Слободиським, а також координатором і копірайтером проєкту — Ілоною Буйденко. Цього разу, як зазначає Олена, команда організаторів розширилась і дещо змінилась, адже і сам проєкт виявився більш масштабним, ніж перший. Оскільки кількість учасників збільшилась майже на сотню, над звуком працювали дизайнер і монтажер Дмитро Печенюк, і звукорежисер проєкту — Владислав Нечипорук. Разом з ними у творчому тандемі співпрацював дизайнер і пост-продакшн проєкту Антон Іванченко. Ця творча чоловіча команда створила масштабний і складний вихідний продукт — те, що ми бачимо на відео і те, що ми чуємо.

Олена Слободиська

засновниця проєкту

Віртуальний хор 2.0 цього разу тримався не лише на нашому ентузіазмі, але й на фінансовій допомозі небайдужих до нашої справи. Адже нам довелось купувати деяке програмне забезпечення, для того щоб відео було більш цікавим у технічному плані і схожим на Віртуальний хор 1.0, з яким ми встановили рекорд України. Загалом, під час роботи у Віртуальному хорі 2.0 ми злітали і падали декілька раз. Злетіли, коли до проєкту надійшло 600 заявок на участь, трохи засмутились, коли отримали лише 200 відео. Це пов’язано з труднощами, які виникали у хористів під час вивчення партій, адже аранжування було дещо складним і осилити його змогли лише професійні музиканти. Проте полегшувати завдання ми не хотіли. Цей проєкт мав бути принципово іншим, містити свою родзинку, бо все, що ми робимо унікальне, як і наш хор. Однак, ми обіцяємо що віртуальний хор 3.0 буде доступний і для тих, хто просто любить музику і хор. Аранжування буде теж унікальним і адаптованим бо в ньому знайдуть себе і професіонали, і любителі”, — із захопленням розповідає Олена.

До слова, про те, що глядач чує — це власне аранжування. Ідея його створення з’явилась не одразу. Коли постало головне питання про те, який твір виконуватиме віртуальний хор цього разу, виникла довга дискусія. Врешті, усі підтримали ідею виконання пісні-легенди «Україна», але творчим особистостям завжди необхідно внести щось своє. Вирішили, що необхідне власне аранжування і його створенням зайнявся Ігор Слободиський.

Ігор Слободиський

організатор, аранжувальник

Працювати над аранжуванням було цікаво. Брав за приклад роботи світових та українських авторів. Коли аранжування було готове, у нас з командою виникли різні думки з приводу того, чи не заскладне воно для нашого хору. Було багато діалогів, дискусій. Аби впевнитись, що написане у нотах звучить добре, ми з колегами-організаторами записали перший варіант «України» і створили демо-версію. Врешті довелось дещо спростити перший варіант  змінити ритм, зменшити кількість складних стрибків, в певних місцях полегшити гармонію. Те, що ви чуєте сьогодні  це спрощений варіант першого аранжування. Можна сказати, що за досить довгий період, «Україна»  це моє перше аранжування, яке виходить у світ на широкий загал та ще й у віртуальному виконанні”, — розповідає аранжувальник Ігор Слободиський. А дружина Олена додає, що увесь час сиділа біля чоловіка і як засновниця проєкту затверджувала усі його творчі музичні задуми. Загалом на створення даного аранжування пішло кілька днів.

Подальша робота була ще складнішою за написання аранжування. Адже вона поділилась на два табори — робота над звуком і над відео. Фактично на цьому етапі віртуальний хор був схожий на пазл із 200 частин, який треба зібрати в єдину картинку. Найбільше про звук готовий говорити звукорежисер проєкту — Владислав Нечипорук:

Владислав Нечипорук

звукорежисер

Так як усі партії були записані на телефон, найскладнішим процесом була їх еквалізація. Іншими словами  вирівнювання звуку за частотами. В усіх учасників звук був записаний на різні пристрої з різною якістю, гучністю, кожен виконавець потребував моєї окремої уваги та обробки. Потім, звісно, синхронізація солістів з хором, панорамування та сама обробка кожної аудіо-доріжки”.

Неможливо обійти процес створення самого відео, тобто тієї яскравої, соковитої картинки яку ми бачимо на екрані. І про це із цікавістю розповідають Дмитро Печенюк та Антон Іванченко, ті, хто працював над проєктом і вдень, і вночі:

Дмитро Печенюк

постановник, 3D-ефекти, монтаж

Під час підготовки другого проєкту, викликом стало формування ідеї відеоряду. Не маючи професійної освіти в сфері відеомонтажу, нам доводилось вигадувати нові ідеї та імпровізувати над їх втіленням, а саме вчитись робити ті чи інші речі просто під час роботи над проєктом. Учасниками проєкту була надіслана велика кількість різних за якістю матеріалів, що вимагало доволі багато часу, аби підігнати та об‘єднати всі відео в єдиний проєкт, який зветься віртуальним хором. Всі учасники записували свої відео в різних умовах, на різні пристрої. Працюючи над проєктом 2.0, було велике бажання зробити його якіснішим, цікавішим та й взагалі набагато кращим. Велика кількість ідей залишилась поза кадром, але маю велику надію, що всім глядачам цей випуск буде до душі і у майбутньому ми втілимо в життя нові ідеї, в якісному виконанні”.

Антон Іванченко

дизайнер, пост-продакшн, монтаж

Іноді доводилось спати по 4 години, тому що окрім проєкту маємо і інші заняття  працюємо, вчимося. Ми багато працювали над проєктом і я переживав усі технічні моменти разом з Дімою. Коли щось не виходило  шукали шляхи вирішення, потім шліфували все. Як виявилось, наша техніка була не готова до такого обсягу матеріалу і роботи з ним. Наші ноутбуки були на межі і нам довелось придбати оперативну пам’ять. Усі ефекти, що присутні на відео, а також красива вставка нашої столиці також вимагали залучення додаткових коштів, та ще й в іноземній валюті. Власне саме в цей момент було вирішено додати на сайті сторінку «Підтримай проєкт» і ми дякуємо тим нечисленним благодійникам, які відгукнулись на наше прохання. Оскільки в усіх нас поза межами проєкту триває звичайне життя, мені часто доводилось створювати дописи у соцмережі прямо з плацу під час стройової підготовки. А це, зізнатись чесно, не дуже зручно і не так вже й легко”, — з гумором коментує пост-продакш Антон Іванченко.

Проєкт «Україна» дійсно принципово відрізняється від проєкту «Не стій вербо». Адже, окрім власного сучасного погляду на виконання музичного твору, він об’єднав зіркових солістів з різноманітних талант-шоу, таких як міжнародний проєкт «10 Tenorow», різні сезони шоу «Голос країни», «Жіночий квартал», «Ліга сміху», «Голос-діти». Як зазначають організатори, такі естрадні виконавці є прикладом для наслідування для багатьох вокалістів. Безумовно, більшості наших хористів було надзвичайно приємно співати у себе вдома і знати, що незабаром вони постануть на одній віртуальній сцені разом зі своїми фаворитами. На тлі численного хору з двохсот виконавців мов діаманти виблискували голоси зіркових солістів Володимира Холкіна, Марти Малишняк, Олександра Онофрійчука, Тетяни Ігнатенко, Лалі Ергемлідзе, Романа Сасанчина та Олени Луценко. Як і минулого разу, виконання твору вирішили оздобити сучасними бітами і запросили до участі бітбоксера Артема Тімона.

Ілона Буйденко

організатор, координатор, копірайтер

І, насправді, дуже символічним є те, що прем’єра проєкту відбулась у такі святкові дні як День Прапора та День Незалежності. Цього разу до проєкту доєднались українці із шести країн. Окрім учасників з минулого проєкту, участь взяли співаки з Америки і Канади. У Віртуальному хорі 2.0 представлені учасники з усіх областей України включно з окупованими територіям. Саме так організатори і учасники проєкту показали свою принципову позицію щодо єдності України та її міці. Україна не розірвана, не пошматована, вона суверенна і незалежна. Про це не потрібно кричати, говорити на міжнародних аренах, це не потрібно доводити зброєю чи силою.

Українці завжди розповідали про свої почуття у пісні і тепер, у ХХІ столітті, ми такі ж, як і українці тисячі років тому. Наші серця насправді вірні Україні, ми й справді йдемо тими золотими стежками, де зорить Чумацький шлях. Ми кохаємо тебе до нестями і, може, нашими серцями, ми розпалили сотні, тисячі сердець у Віртуальному хорі 2.0.

Проєкт не закінчується, він продовжується і ми вже розпочали реєстрацію до Віртуального хору 3.0, а те, «чи варте наше діло  то скажуть люди й скаже час»”.

Ілона БУЙДЕНКО

Учасники "VIRTUAL CHOIR IN UKRAINE 2.0"

СОЛІСТИ

Роман Сасанчин

переможець телешоу “Голос діти-2” та “Голос країни-10”

Лалі Ергемлідзе

учасниця телешоу “Голос країни-5”, вокалістка телешоу “Жіночий квартал”

Олена Луценко

переможниця телешоу “Голос країни-8”

Тетяна Ігнатенко

учасниця телешоу “Голос країни-10”, вокалістка “Hardy orchestra”

Марта Малишняк

учасниця телешоу “Голос країни-5”

Олександр Онофрійчук

фіналіст телешоу “Голос країни-2”, переможець “Crimea music fest-2012”, вокаліст команди “Вінницькі”

Володимир Холкін

учасник міжнародного проєкту “10 Tenorów”

Артем Тімон

віце-чемпіон України з бітбоксу 2017 року, координатор харківської бітбокс-спільноти

ХОР

Агейкіна-Старченко Тетяна
Ампілогова Анастасія
Антонова Катерина
Бабчанік Анна
Басовська Світлана
Батовська Олена
Батрак Марина
Бацько Віоріка
Безруков Олександр
Білозерська Ганна
Блага Андрій
Боднар Надія
Бойко Євген
Борисюк Вікторія
Буйденко Ілона
Бутим Олена
Буцерога Валентина
Василевська-Скупа Людмила
Васінкевич Марія
Вериківська Віта
Вихованець Ігор
Віннікова Ольга
Віновська-Жужевич Іванна
Вітюк Анастасія
Войцеховська Анна
Войцеховська Ольга
Вороная Софія
Гадзало Володимир
Генеральчук Юлія
Герасименко Тетяна
Гливацький Володимир
Годенюк Дмитрій
Годна Ірина
Голубенко Марія
Горячко Вікторія
Грабовенко Вікторія
Григор’єв Владислав
Грищенко Вікторія
Грищенко Ігор
Грищенко Юлія
Гробельна Юлія
Губко Наталія
Гусар Марія-Анастасія
Данчук Юлія
Данюк Тетяна
Джуль Оксана
Драчук Євгеній
Дудченко Катерина

Євецька Олена
Жеревчук Ірина
Житинська Оксана
Загородня Любов
Зозуля Ганна
Йотка Ярослав
Івасюк Наталія
Іскра Світлана
Канська Вікторія
Каплюк Альона
Качур Наталія
Кейван Ганна
Кирилюк Ірина
Кисиленко Анна
Кіндрацька Яніна
Коваль Євгенія
Ковбій Наталія
Козловська Катерина
Коломієць Наталія
Коломієць Яна
Копельчак Юрій
Корняк Назар
Косаняк Наталія
Костащук Альона
Костів Роман
Котляр Наталія
Котовський Микола
Котохін Леонід
Кривонос Вікторія
Кристя Ірина
Кузенко Василь
Кукурузяк Дмитро
Кушнір Катерина
Лис Михайло
Литвиненко Ірина
Лінчук Вікторія
Літкович Оксана
Лішун Алла
Лясота Владислава
Малецька-Колісник Юлія
Малярова Анна
Маршавка Сергій
Матвієнко Юлія
Машталяр Йосип
Мельник Наталія
Молодій Ольга
Монастирська Наталія
Монастирський Артем

Мостова Вероніка
Настасійчук Саша
Немеш Катерина
Нечипорук Владислав
Ніколайчук Інна
Новаківська Діана
Ольшаннiкова Олена
Онофрійчук Ольга
Остапенко Аліна
Остапенко Наталія
Остапчук Лідія
Остапчук Олександр
Паляничко Аліна
Панасюк Олександр
Пандикидис Марина
Періна Росіна
Петрова Марія
Петровська Тетяна
Петруняк Вікторія
Петруняк Павло
Печенюк Дмитро
Пилипенко Вікторія
Пирогова Інна
Підопригора Ксенія
Плішка Мирослав
Под’єльнікова Олена
Присяжнюк Світлана
Прокопенко Євгеній
Прокопець Людмила
Прокопець Юлія
Прохоренко-Деньгуб Яна
Пух Марина
Пух Роман
Раінчук Вікторія
Раструба Тетяна
Редіч Дарія
Ридванюк Михайло
Рудницька Марія
Рудницький Володимир
Рябошапка Володимир
Сагайдак Ілона
Світлакова Олеся
Семенович Валентина
Семенюк Марта
Сердека Аліна
Сідорова Ірина
Сімонов Олег
Скупа Ольга

Сліпецька Каріна
Слободиська Олена
Слободиський Ігор
Слуцька Тетяна
Смекаленкова Олена
Снєдков Антон
Сорока Марина
Стеценко Алла
Стецюк Олександра
Строїч Христина
Сушко Олеся
Терещук Лілія
Терлецька Любов
Тихоліз Марія
Ткачук Каріна
Токар Адріана
Толкачова Наталія
Трохимчук Наталія
Трубаєва Дарина
Трусова Сузанна
Туровець Діана
Удич Олена
Ухань Марія
Фабрикантова Алла
Федорук Олена
Федотенкова Ірина
Ферганський Володимир
Фрицюк Валентина
Ходакова Наталія
Хом’як Віра
Хоренкова Валерія
Христич Катерина
Цибульська Олена
Цьолух Марія
Чопенко Руслан
Чорній Ісус
Шевчук Микола
Шинкар Алла
Шинкар Анастасія
Шнейдер Тетяна
Шокун Гелена
Шостаківська Альона
Шпинда Максим
Щеглов Вадим
Щирба Анастасія
Юзик Марія
Юрков Костянтин
Яблонська Ольга
Ярош Юлія

Virtual choir in Ukraine
Author: Virtual choir in Ukraine

Організатор.

Залишити відповідь